1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

ЗМІ у ФРН більше вірять у зброю для Києва, ніж у дипломатію

19 грудня 2022 р.

У провідних німецьких ЗМІ після 24 лютого переважає критика на адресу канцлера Олафа Шольца через нерішучість щодо поставок зброї Україні. Такого висновку дійшли дослідники, проаналізувавши тисячі публікацій.

https://p.dw.com/p/4LBhz
Канцлер Олаф Шольц і "Гепард" для України
Канцлер Олаф Шольц і "Гепард" для УкраїниФото: Marcus Brandt/dpa/picture alliance

У німецькому медійному середовищі після повномасштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого сформувалася критична оцінка дій федерального канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz) і міністерки оборони Крістіне Ламбрехт (Christine Lambrecht) за їхню нерішучість у питанні поставок зброї Україні. Це випливає з результатів дослідження, проведеного вченими Університету імені Йоганеса Гутенберга з міста Майнц за підтримки Фонду Отто Бреннера. В рамках дослідження, результати якого були оприлюднені 15 грудня у Майнці, були проаналізовані майже 4,3 тисячі публікацій, які вийшли з 24 лютого по 31 травня у 8 провідних ЗМІ Німеччини, таких як, зокрема друковані видання Bild, Süddeutsche Zeitung i Frankfurter Allgemeine Zeitung, а також сюжети й коментарі провідних телеканалів країни.

Бербок - улюблениця ЗМІ

За шкалою від "+100%" до "-100%" оцінка федерального канцлера Шольца у ЗМІ має однозначно негативне сальдо: -31%. Гірший показник серед німецьких політиків має лише міністерка оборони Ламбрехт: -35%. Натомість міністерка закордонних справ Анналена Бербок (Annalena Baerbock) користувалася у питанні допомоги Україні значно більшою підтримкою у німецьких ЗМІ: +68 відсотків.  На відміну від Шольца і його соратниці по Соціал-демократичній партії Німеччини Ламбрехт, "зелена" глава МЗС від самого початку війни виступала за поставки Україні зброї.

Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок
Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена БербокФото: Xander Heinl/photothek/picture alliance

Натомість негативна оцінка Шольца у ЗМІ ставала дедалі виразнішою, чим далі він тягнув з поставками зброї Україні, констатують автори дослідження. Спершу, після рішучої промови канцлера в Бундестазі одразу після російського вторгнення, відгуки були переважно позитивними, але вже у березні, коли слідом за словами уряд не поспішав з діями, оцінки стали різко погіршуватись. Ще помітнішою ця тенденція стала у квітні, коли партнери по уряду, зокрема Анналена Бербок і Зелені, почали закликати до негайної поставки важких озброєнь. "На початку травня негативні оцінки почали знову частково поступатись місцем позитивним після того, як наприкінці квітня уряд ухвалив рішення про поставки важких озброєнь", - зазначають автори дослідження. Загалом у 30% оціночних коментарів за звітний період канцлера критикували за нерішучість, йдеться у підсумках дослідження вчених з Майнца.

Читайте також: У Німеччині стає більше прихильників передачі Україні сучасних бойових танків

Три чверті коментарів - за поставки зброї

Автори дослідження констатують, що оглядачі німецьких ЗМІ мають доволі чітку схвальну позицію щодо поставок Україні зброї. 74% коментаторів у своїх дописах або сюжетах висловилися на користь того, що покласти край російському вторгненню допоможуть поставки Німеччиною зброї. 66% відсотків коментарів підтримали навіть поставки важких озброєнь. Ці показники навіть вищі за оцінку економічних санкцій - їх назвали дієвими для припинення війни у 64% коментарів. Натомість у дипломатичний шлях для припинення війни вірять лише 43% коментаторів.

Танки Leopard 2 для України: США не проти - чому гальмує ФРН

Однозначною у німецьких ЗМІ є й картина щодо підтримки сторін війни: схвально оцінюють боротьбу українців з окупантами у 64% публікацій, схвалення дій президента Володимира Зеленського становить 67%. Натомість дії Росії дістали негативну оцінку (-88%), але ще більше засудження особисто господаря Кремля Володимира Путіна (-96%). У питанні причин війни німецькі ЗМІ також доволі одностайні. У 93% коментарів відповідальність за війну покладається одноосібно на Росію і Володимира Путіна. Співвідповідальність за початок війни на "Захід/НАТО" коментатори покладали лише у 4% відсотках випадків, на Україну - лише 2%.